Хоч свіжі в нас ще спогади сумні Про брата смерть, та час нам, друзі, Вже повернутися й до справ земних, Тому сестру та королеву нашу взяли ми за дружину. А ти, небоже, Гамлете, мій сину, Чому ще й досі смутком оповитий? Ні, пане, аж ніяк, я вельми радий. Скинь барви ночі, Гамлете ласкавий, І дружнім оком глянь на короля. Доволі вже, повіки опустивши, Шукать вітця, що обернувсь на прах. Чи вік тобі печаль свою плекати? Удар об землю лихом тим і нас За батька май. І хай весь з...
Однаково шляхетні дві сім’ї В Вероні пишній, де проходить дія, Збували в ворожнечі дні свої. Аж враз кривава скоїлась подія, Коли трагічна доля двох сердець Поклала міжусобиці кінець. Слуга Капулетті показує дулю слузі Монтеккі, який проходить повз нього. Слуга Монтеккі Це ви наставили мені? Слуга Капулетті Не вам, я дулю просто так тримаю. Слуга Монтеккі А все ж наставили мені? Слуга Капулетті А хоч би й так, то що?...
