Часи, коли народитися, не обирають. Життя героїв Ремарка, як і його самого, припало на лихоліття. Війна, що ламає долі, втрата ілюзій, еміграція, хиткість та безнадія... Але, попри будь-які випробування, люди не втрачають ані мужності, ані внутрішньої сили та залишаються спроможними на самопожертву, справжню дружбу та велике кохання... Один з найкращих світових романів про справжню дружбу і велике кохання... Війна обпекла душі людей, і рани ще не загоїлися. Але все можна подо...
1944-й. Війна добігає кінця. Рядовий Ернст Гребер повертається зі Східного фронту додому у відпустку. Але рідне місто зруйноване бомбардуванням. Розшукуючи батьків, Ернст зустрічає Елізабет… У них обмаль часу. Але ці кілька днів, що вони провели разом, здатні вмістити в себе все життя. Все їхнє коротке життя і велике кохання, у якого немає майбутнього… Коли весь світ руйнується, коли хтось за тебе вирішує, що тепер — час помирати, так хочеться жити... («Час жити і час помират...
Багатьом біженцям Америка здавалася землею обітованою, де немає ні війни, ні злиднів. Журналіст Роберт Росс два роки переховувався від нацистів у Брюссельському музеї. Тепер він може вдихнути на вільні груди. Та де взяти сили, щоб почати життя наново? Роберт не один. Він бачить долі інших біженців. Лікарі, торговці картинами, манекенниці, актори — усі вони по-своєму намагаються впоратися з тим болем, що лишила по собі війна. Хтось топить горе в алкоголі, хтось кидається в роб...
Війна далеку позаду. Але життя тих, кого вона зачепила своїми смертельними пазурами, понівечене. Молода бельгійка Ліліан в минулому знала лише голод, втечу, переховування від нацистів, а тепер повільно згасає від туберкульозу. Її життя — це перегони зі смертю. Дівчина хоче прожити решту своїх днів повноцінно, відчути смак справжньої свободи, зазнати щастя, навіть залишившись тільки епізодом у житті коханого чоловіка. Однак доля вирішує по-своєму…
Березень 1945-го. Концтабір Меллерн вважається дуже гуманним: тут немає газових камер. Але щоденно смерть від голоду, знущань, хвороб забирає сотні тих, у кого замість імен — лише номер. Відчайдушне передчуття скорого звільнення об’єднує змучених мешканців Малого табору. Вижити повинен хоч хтось. Аби не забути. Аби розповісти правду. Аби знайти сили розпочати все наново, пам’ятаючи про ті іскри життя, які згасли назавжди...
Вони повернулися з війни. Вони вижили. І тепер треба жити далі. Звичайний солдат німецької армії Ернст Біркгольц та його товариші мають звикати до мирного світу. Покалічені війною, з ампутованими кінцівками та деформованими душами, вони розуміють: усе, що було важливим колись, втратило значення. Попри страх, безнадію, самотність колишні солдати намагаються шукати новий сенс життя. Але не в кожного буде шанс почати все спочатку. Так, вони повернулися з війни. Та чи закінчилася...
