Книжка спогадів Тараса Федюка, чи не найсамобутнішого вітчизняного поета, охоплює понад пів століття українського літературного і довколалітературного життя. Утім, автор не лише розповідає про пережите, а й оцінює його — «з усією любов’ю чи відразою: не важливо. Тому, як кажуть в Україні, вибачайте, коли що не так».
«Цеглина» — вибране одного з найважливіших українських поетів XX–XXI століть Тараса Федюка. Книга містить вірші, написані упродовж останніх п’ятдесяти років: від ранньої, в дечому наївної лірики, до нових іронічно-скептичних текстів. Діалог з пам’яттю, пошуки своєї землі, втеча і неможливість втечі — основні мотиви поезії Федюка. «Цеглина» — як наріжний камінь, як стіна із зітертими фресками, що проступають, ледь засвітить сонце, як глина, з якої виліплено світ.
