Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства. Втім, розмовою це назвати важко, бо «немовлята» ще не навчені навіть говорити. Але ми мусимо бути вдячними Голему хоч би за те, що він, на відміну від Чесної Гані, зволив сказати нам осоружну правду про нас самих і наше місце ...
«Шпиталь Преображення» — це твір, з якого починається письменницька кар’єра Станіслава Лема. Роман немов стоїть осторонь від усіх наступних творів фантаста: у ньому відображений сучасний світ письменника, німецька окупація Польщі та ліквідація лікарні для осіб із психічними відхиленнями, в якій персонажі відчайдушно шукають сенс життя у морально-філософських бесідах. Сама ж лікарня є своєрідним дзеркалом тогочасної епохи, музеєм душ, як стверджує письменник, адже «лише тут, у...
«Із зоряних щоденників Ійона Тихого» — один із беззаперечних шедеврів С. Лема, визнаного майстра наукової фантастики. У цьому циклі є все те, за що поціновувачі такого виду літератури люблять Лема: іскрометний гумор, і дивоглядні ідеї, і тонка іронія, і подиву гідна мудрість. Такої ж любові читача заслуговує і заголовний герой — зоряний капітан і невтомний дослідник космосу Ійон Тихий, який знай мандрує собі світами. І що з того, що ті світи зазвичай холодні й чужі?! Зате там...
До книги «Витончені жарти» ввійшли вибрані твори знаменитого перського сатирика й гумориста Убейда Закані (XIV ст.). Це, зокрема, хрестоматійна казка «Миші й кіт» та «Трактат на розвагу серця» — збірка класичних жартів, писаних арабською й перською мовами. До книги ввійшли й інші маловідомі твори письменника, перекладені українською мовою вперше.
«Соляріс» — найвідоміший роман письменника-фантаста Станіслава Лема. Роман присвячено пошуку контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. У ньому порушуються філософсько-етичні проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності та, власне, відповідальності за все, що робить людина — як на Землі, так і за її межами. Дія роману «Соляріс» відбувається в далекому майбутньому. Розповідь ведеться від першої особи — доктора Кріса Кельвіна, який прибув на планету для розв’язанн...
«Повернення з зірок» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема. Роман оповідає історію астронавта Халя Брега. Він повернувся з космічної експедиції на Фомальгаут, котра через релятивістське уповільнення часу тривала близько 10 років. А на Землі за цей час минуло 127 років. Халь виявляє, що поки він подорожував на Землі склалось утопічне, незвичне для астронавта з минулого суспільство, без насильства і воєн. Незабаром Халь дізнається, що в основі нової цивілізації лежить пр...
«Непереможний» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема. На пустельну й нежилу планету Регіс-III здійснив посадку Крейсер другого класу «Непереможний». Незадовго до цього на цій планеті зник інший земний корабель — «Кондор», відправивши перед цим всього два повідомлення. У першому йшлося про успішну посадку на поверхню планети Регіс-III, а в другому — про якісь «мушки». Екіпаж «Непереможного» отримав завдання знайти сліди зниклої експедиції «Кондора» і з’ясувати причину ї...
«Фіаско» — чи не найпохмуріший твір видатного польського фантаста С. Лема. По суті, це розповідь про спробу контакту земної місії із цивілізацією далекої планети Квінта, контакту, який обернувся для землян цілковитим провалом, а для квінтян — тотальним небуттям. Своїм «Фіаско» письменник наче стверджує, що людство доти буде приречене на поразку, допоки не вийде із платонівської печери, в якій само себе ув’язнило.
Рівно тридцять років тому читач вперше дізнався про останню велику пригоду знаменитого зоряного мандрівника Ійона Тихого. Вона трапилася у ті часи, коли гонка озброєнь на Землі стала обтяжливою для всіх її учасників, відтак військові розробки були перенесені на Місяць, де продовжувались уже без втручання людей. Але видатний польський майстер НФ Станіслав Лем не був би видатним, якби, розповідаючи про перипетії Ійона Тихого, пов’язані із роздвоєнням особистості, з подиву гідно...
«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє. Запрошений на футурологічний конгрес в одну із латиноамериканських країн, Ійон Тихий зрештою потрапляє у світ, де всім і всіма заправляє Хімія, а якщо точніше — розпорошені у повітрі хімічні субстанції, завдяки яким страшна, похмура, антиутопійна реальність стає реальністю утопійною.
Заголовний герой цього циклу науково-фантастичних оповідань С. Лема хоч і є космічним пілотом, але, здається, міг би бути одним із нас. У Піркса немає жодного героїзму, він, як і ми, часто переживає через дрібниці, сумнівається, панікує. Однак у критичні моменти завдяки інтелекту чи звичайному везінню йому вдається знаходити виходи із проблем. Ще й більш од того – пілот у кожній оповіді наче доводить, що людина завжди має шанс у протистоянні з безмежним і холодним космосом....
В антології зібрано найкращі зразки перського класичного та народного гумору: анекдоти і жарти, притчі, повчальні історії, а також історичні та напівісторичні анекдоти. Українському читачеві вперше пропонуються фрагменти таких славнозвісних творів, як «Ґулістан» («Трояндовий сад») Сааді Шіразі, «Багаристан» («Весняний сад») Абдаррахмана Джамі, а також твори маловідомих письменників, зокрема «Зібрання історій та світочі переказів» персомовного письменника Індії ХІІІ ст. Мохамм...
«Бахтіяр-наме» («Повість про Бахтіяра»), відома також під назвою «Повість про десятьох візирів», — твір, широко відомий на Сході. Час його написання вчені впевнено відносять до ХІ–ХІІ століття. Різноманітні списки «Бахтіяр-наме» зберігаються в більшості рукописних сховищ світу. Відомі, крім численних перських, також арабські, уйгурські та малайські версії цього твору. Арабська версія дійшла до нас у складі казок «Тисячі й однієї ночі». Про велику популярність «Бахтіяр-наме» с...
«Ґулістан» («Трояндовий сад», 1258) — вершинний твір перського поета Сааді Ширазі (1210–1291). Написаний у формі повчальних та захопливих оповідок, доповнених поетичними афоризмами, він увійшов до золотого фонду не лише перської, а й світової літератури. Понад сім століть «Ґулістан» правив за основний навчальний посібник з перської мови та літератури не лише в іранських школах, а й у тих країнах, де була поширена перська мова та споріднені їй таджицька й фарсі-кабулі. Книга п...
Події тисячолітнього майбутнього — людства й Землі! Коли зненацька відкрилося/ється Кільце — брама до тисячі незнаних світів іншої галактики… На дивну планету Ілус прибувають колоністи й починають добувати літій, а компанія, якій ООН віддала Ілус, забороняє їм це робити. Теракти, війна! Та Голден, капітан космокорабля «Росинант», береться припинити конфлікт і бореться з Мертрі, керівником експедиції тієї зажерливої фірми. Але приспані механізми цієї штучно створеної планети з...
…І знову англійський Нобелівський лауреат розповість дітлахам казку про часи, коли світ був молодий та зелений, а Прадавній Чародій навчав тварин гратися. Це звідтоді корови граються у корів, а слони — у слонів. Що ж до крабів, то найперший Краб грався морем — і з того почалася уся ця вигадлива, дотепна і трохи химерна історія, в якій знайшлося місце й розповіді про припливи та відпливи, і ще всілякій всячинi. А головними дійовими особами казки стали вже знайомі нам первісні ...
Другий том «Лемового шестикнижжя» можна умовно поділити на дві частини. До першої увійшли детективні романи з елементами наукової фантастики, в яких ключову роль відіграє випадок, збіг обставин, фатум («Слідство», «Катар»), та науково-фантастичний роман з елементами детективу — гротескний сатиричний твір про тоталітаризм («Щоденник, знайдений у ванні»). Друга частина тому містить сценарії невеликих сатирично-гумористичних радіо- й телеспектаклів (звісно, на серйозні та важлив...
До третього тому «Лемового шестикнижжя» увійшли «літературні апокрифи» письменника, що являють собою передмови до ненаписаних книг і рецензії на неіснуючі романи, а також розмаїті науково-фантастичні оповідання, котрі не поміщені в циклах. Твори оригінальні, де у філософсько-іронічному ключі розглядаються проблеми людства в теперішньому і майбутньому, при цьому по-лемівськи незрівнянно й дотепно.
До четвертого тому «Лемового шестикнижжя» увійшла філософсько-соціологічна праця «Сума технології», що побачила світ як книга в далекому 1964 році. Станіслав Лем присвятив її питанням кібернетики, космонавтики і футурології. Здавалось би, плин часу і прогрес у технічній сфері та розвій науки мали б заперечити або навіть спростувати багато чого із тверджень письменника. Ба ні — думки польського філософа про розвиток сучасного світу на диво свіжі й актуальні. Лем, беручи до ува...
«Семеро печерників» Дакіянуса — мусульманський варіант християнської легенди про «сімох сплячих отроків ефеських», поширеної на Близькому Сході до утвердження ісламу. Сімом печерникам повністю присвячена 18-та сура Корану «Асхаб аль-Кагф» («Друзі печери», або ж «Товариші-печерники»), де епізодично викладена їхня історія. Християнська легенда, освячена Кораном, набула великої популярності в усьому мусульманському світі. Існує багато переказів у народній літературі, які в дусі ...
Цей том, що відкриває «Лемове шестикнижжя», об’єднав під однією обкладинкою три романи видатного польського фантаста – «Астронавти», «Голос Господа» й «Огляд на місці». Написані у різні часи (у 1951, 1967 і 1981 відповідно), вони різняться не лише тематикою, а й стилем викладу. Якщо «Астронавти» попри захопливий сюжет є романом-попередженням для тих суспільств, які сконцентровані на війні і руйнуванні, то «Голос Господа», написаний у формі мемуарів математика, є радше філософ...
Син султани-українки Шехсувар (Марії), Осман ІІІ, найстаршим в історії Османської імперії — у 55 років зійшов на трон. За нетривале правління (1754–1757 рр.) у гаремі трапилася низка підозрілих смертей. Найгучнішою стала втрата наступника престолу — 42-річного Мехмеда. Поголос про це дійшов до вух яничарів. Звинувачуючи султана, вони ледь не підняли у Стамбулі повстання. Утім, Осман ІІІ і сам жив під страхом стати наступною жертвою таємничого вбивці. Ким був палацовий душогуб...
Роман «Брюґґе-як-Смерть» Жоржа Роденбаха (1855–1898), бельгійського поета і письменника, одного з найвидатніших представників літературного символізму, вважають за найкращий взірець символістської прози, шедевр декадентства. Цей твір — викладене поетичною прозою своєрідне поєднання історії кохання, кримінального роману і моторошної оповідки. Головні герої — розбите серце невтішного вдівця і повите смутком місто Брюґґе, уславлене завдяки цьому роману.
Всесвіт — місце битв людства за виживання. Три раси, з якими люди зіткнулися раніше, об’єдналися, аби зупинити поширення землян у космосі. Їхня опора та надія — вчений-перебіжчик Чарльз Бутен, який володіє військовими секретами Колоніальних сил. Щоби протидіяти зрадникові, необхідно дізнатися про мотиви його вчинків. Джаред Дірак — єдина людина, яка здатна знайти відповіді. Бо він — гібрид, створений на основі ДНК Бутена. І йому доведеться пройти довгий шлях, щоби зустрітися ...
„Literatura piękna” to jedna z najszerszych kategorii, głównie ze względu na to, że jej granice są bardzo niewyraźne. Książki w tej kategorii często znajdują się na styku kilku gatunków, w wielu powieściach autorzy bawią się formą, eksperymentują z wykorzystywaniem różnych stylów literackich. Za jeden z najbardziej wyrazistych polskich przykładów można uznać prozę Andrzeja Stasiuka, która ma w sobie elementy autobiografii, reportażu, eseju i opowieści na granicy snu i jawy, a czasem nawet poezji. Kategoria „Literatura piękna” zawiera w sobie dzieła najwybitniejszych pisarzy wyróżnionych prestiżowymi nagrodami międzynarodowymi – Noblem, Pulitzerem, nagrodą Goncourtów czy Man Booker Prize ‒ oraz polskimi – Literacką Nagrodą Nike, Nagrodą Kościelskich, Angelusem, Literacką Nagrodą Gdynia, Paszportem „Polityki”. W tej kategorii znajdują się dzieła zarówno klasyków literatury, jak i pisarzy współczesnych oraz młodego pokolenia. Dlatego obok takich nazwisk jak Aleksander Dumas („Trzej muszkieterowie”, „Hrabia Monte Christo”), Fiodor Dostojewski („Idiota”, „Zbrodnia i kara”), Edgar Allan Poe, Marcel Proust („W stronę Swanna”), Charles Dickens („Oliver Twist”) znajdują się Łukasz Orbitowski („Tracę ciepło”), Wojciech Kuczok („Czarna”, „Gnój”), Eleanor Catton („Wszystko, co lśni”) czy Lauren Groff („Fatum i furia”). W tej kategorii znajdą coś dla siebie zarówno kobiety, jak i mężczyźni, ludzie w podeszłym, średnim i młodym wieku. „Literatura piękna” oferuje nie tylko rozrywkę, ale również możliwość poznania innych, często bardzo odległych kultur. W wielu powieściach zaciera się granica między realizmem a fikcją, a jednym z najciekawszych nurtów z pogranicza świata materialnego i metafizycznego jest realizm magiczny, którego przedstawiciele należą do najważniejszych współczesnych pisarzy (Olga Tokarczuk, Haruki Murakami, Salman Rushdie, Jorge Luis Borges).
