Сюжет цього роману Дюма задумав на початку 40-х років 19 століття, а ім'я свого героя письменник придумав, коли побачив острів Монтекрісто у Середземному морі й почув легенду про закопані там незчисленні скарби. І ця книга стала бестселером не лише у Франції, а й у світі. За цим романом ставили вистави в театрах, а гонорари дозволили Олександру Дюма побудувати будинок й заміську віллу. Свій шикарний палац він назвав «Замок Монте-Крісто» і сам почав вести марнотратне життя, гі...
У пророцтві сказано: Дракон народиться знову. Ворожнеча між прибічниками все нових і нових Лжедраконів тільки посилює світовий хаос. Ранда аль’Тора гризуть сумніви. Він вирішує нишком вирушити в Тір, аби випробувати себе і дізнатися, чи зможе заволодіти Калландором, кришталевим мечем-са’анґріалом, торкнутися якого може лише рука справжнього Відродженого Дракона. За пророцтвом, незборима Твердиня Тіру впаде, якщо це станеться. Тим часом у Білій Вежі теж неспокійно. Сестри з Чо...
У болоті захланної провінційної вулички лежить і цвірінчить телефон. Якщо відповісти на його дзвінок, то можна задешево сповнити усі свої бажання. Два такі телефони — дивина, десяток — морока для місцевої жандармерії, сотня — заколот анархістів… А якщо таких телефонів тисячі? А якщо їхнє пілікання — це набат старого світу? А якщо цей набат іще й не відомо за ким: ретроградами і темним людом? Новоспеченими любителями апґрейдів та революцій? Чи за цілим суспільним устроєм і, мо...
«Дві московки» Івана Нечуя-Левицького – повість, присвячена селянській тематиці. Доля двох сестер Марини і Ганни складається нещасливо – одну змушено покинув чоловік, інша померла самотньою у чужому місті. «Дві московки» належить до найвідоміших прозових творів автора, серед яких також «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я» та ін.
Роман «Пан Володийовський» — завершальна частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, у якій показано боротьбу Речі Посполитої з турками й татарами після того, як король Ян Казимир зрікся престолу. Центральна постать роману — полковник пан Єжи Міхал Володийовський, найліпший жовнір Речі Посполитої, як говорить про нього автор. Цей образ яскравий і близький нам. Він незвичайний, бо ввібрав у себе найкращі риси, притаманні позитивним персонажам: вірність і шляхетність, силу д...
«Потоп» — друга частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, до якої входять також романи «Вогнем і мечем» (вийшов у цьому ж видавництві 2006 року) і «Пан Володийовський». Твір присвячений боротьбі Речі Посполитої зі шведською навалою у ХVІІ ст. Письменник показав шляхетську анархію, що панувала в країні. Зрадникам вітчизни — могутнім князям Радзивіллам та їхнім посіпакам — він протиставив жменьку патріотів, довкола яких поступово збиралися основні сили визвольного руху. Го...
«Потоп» — друга частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, до якої входять також романи «Вогнем і мечем» (вийшов у цьому ж видавництві 2006 року) і «Пан Володийовський». Твір присвячений боротьбі Речі Посполитої зі шведською навалою у ХVІІ ст. Письменник показав шляхетську анархію, що панувала в країні. Зрадникам вітчизни — могутнім князям Радзивіллам та їхнім посіпакам — він протиставив жменьку патріотів, довкола яких поступово збиралися основні сили визвольного руху. Го...
«Потоп» — друга частина історичної трилогії Генрика Сенкевича, до якої входять також романи «Вогнем і мечем» (вийшов у цьому ж видавництві 2006 року) і «Пан Володийовський». Твір присвячений боротьбі Речі Посполитої зі шведською навалою у ХVІІ ст. Письменник показав шляхетську анархію, що панувала в країні. Зрадникам вітчизни — могутнім князям Радзивіллам та їхнім посіпакам — він протиставив жменьку патріотів, довкола яких поступово збиралися основні сили визвольного руху. Го...
„Pogranicza. Opowieści nieoczywiste”, literacki debiut Autora, to zaproszenie do fascynującej podróży, która raz rozpoczęta, chyba nigdy już tak naprawdę się nie kończy. Metafizyka drogi to z jednej strony przemierzanie rozmaitych szlaków w otaczającej nas przestrzeni, tych dłuższych i także tych krótszych oczywiście, z drugiej zaś to pasjonująca wyprawa w głąb własnego ja, w ów nie do końca uchwytny, złożony, pogmatwany i często wręcz nieprawdopodobny świat najbardziej zaska...
Przez pięć lat może stać się wiele. To jednak za krótki czas na zapomnienie o prawdziwej miłości, która przytrafiła się niespodziewanie i odeszła boleśnie. Przypadek sprawia, że drogi Pauliny i Marcina na powrót się krzyżują. Znane powiedzenie mówi, że nie wchodzi się dwa razy do tej samej rzeki. Czy dawni kochankowie spróbują raz jeszcze i dadzą sobie kolejną szansę? Czy serce Pauliny wybierze Norberta, który po cichu od lat się w niej podkochuje i wobec pojawienia się Marc...
Życie jest zwycięstwem wszystkiego nad nicością. Noc, która nas czeka, zakończy się świtem. Czy można przygotować się na odejście kogoś bliskiego? W jakich warunkach najłatwiej jest zaakceptować zbliżanie się do swojego kresu? Narrator stara się odpowiedzieć na to pytanie, przedstawiając losy Teresy i Henryka oraz ich wnuczki Natalii. „Opowieść o losach kilku pokoleń w rodzinie dotkniętej brutalnymi wydarzeniami wojennymi. Przejmująca i refleksyjna." Marta Mrowiec, „Książka ...
Хоча персонажі, так чи інакше, все ще залишаються людьми, оповідання з цієї збірки змушують замислитись, чи існує шанс зберегти людяність, перебуваючи в контакті з великим світом навколо, і чи можливо залишитись приналежними світу людей. Автор досліджує з копіткою ясністю реалії відмови від власного тіла, виклики залишення реального світу позаду, таємниці та хвилювання перетину цифрового водорозділу та перетворення на нову форму свідомості, а також біль у серці від зречення у...
Здебільшого люди не наважуються змінити свої погляди впродовж життя. Елісон Денніс для цього вистачило лише 180 секунд... Провівши все дитинство, кочуючи від одного сиротинця до іншого, Елісон вирішила тримати всіх людей на відстані витягнутої руки. І хоча її вдочерили у шістнадцятирічному віці, вона вирішила, що краще прислухатися до раціональних доводів, ніж просто вірити в незмінність почуттів. Але вже на третьому курсі коледжу їй стає все важче розчинитися в білому шумі, ...
Najbardziej zaskakujące rozwiązanie miewają zagadki, które wydają się oczywiste. Rok 1922, Zielona Góra znajduje się w granicach administracyjnych Niemiec. W Grünbergu wielkie poruszenie, miasto szykuje się do świętowania 700-lecia istnienia. Jednym z punktów obchodów będą mistrzostwa Europy w zapasach - w końcu tutaj urodził się jeden z czołowych zawodników tej dyscypliny. W hotelu, w którym umieszczono sportowców, dochodzi do brutalnego gwałtu i morderstwa pokojówki. Ślady...
„Literatura piękna” to jedna z najszerszych kategorii, głównie ze względu na to, że jej granice są bardzo niewyraźne. Książki w tej kategorii często znajdują się na styku kilku gatunków, w wielu powieściach autorzy bawią się formą, eksperymentują z wykorzystywaniem różnych stylów literackich. Za jeden z najbardziej wyrazistych polskich przykładów można uznać prozę Andrzeja Stasiuka, która ma w sobie elementy autobiografii, reportażu, eseju i opowieści na granicy snu i jawy, a czasem nawet poezji. Kategoria „Literatura piękna” zawiera w sobie dzieła najwybitniejszych pisarzy wyróżnionych prestiżowymi nagrodami międzynarodowymi – Noblem, Pulitzerem, nagrodą Goncourtów czy Man Booker Prize ‒ oraz polskimi – Literacką Nagrodą Nike, Nagrodą Kościelskich, Angelusem, Literacką Nagrodą Gdynia, Paszportem „Polityki”. W tej kategorii znajdują się dzieła zarówno klasyków literatury, jak i pisarzy współczesnych oraz młodego pokolenia. Dlatego obok takich nazwisk jak Aleksander Dumas („Trzej muszkieterowie”, „Hrabia Monte Christo”), Fiodor Dostojewski („Idiota”, „Zbrodnia i kara”), Edgar Allan Poe, Marcel Proust („W stronę Swanna”), Charles Dickens („Oliver Twist”) znajdują się Łukasz Orbitowski („Tracę ciepło”), Wojciech Kuczok („Czarna”, „Gnój”), Eleanor Catton („Wszystko, co lśni”) czy Lauren Groff („Fatum i furia”). W tej kategorii znajdą coś dla siebie zarówno kobiety, jak i mężczyźni, ludzie w podeszłym, średnim i młodym wieku. „Literatura piękna” oferuje nie tylko rozrywkę, ale również możliwość poznania innych, często bardzo odległych kultur. W wielu powieściach zaciera się granica między realizmem a fikcją, a jednym z najciekawszych nurtów z pogranicza świata materialnego i metafizycznego jest realizm magiczny, którego przedstawiciele należą do najważniejszych współczesnych pisarzy (Olga Tokarczuk, Haruki Murakami, Salman Rushdie, Jorge Luis Borges).
